Фізіотерапія інсультів.

Інсульт – гостре порушення кровообігу мозку.

Причини.

Церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ревматизм, цукровий діабет, вроджені аномалії судин головного мозку, інфаркт міокарду, ожиріння.

Ознаки.

В залежності від характеру ураження судин головного мозку інсульти поділяються на п’ять груп:

  • перехідні порушення кровообігу мозку;
  • неемболічний інфаркт мозку;
  • емболічний інфаркт мозку;
  • крововилив в мозок;
  • крововилив в оболонки мозку.

Найчастіше розвивається тромбоз мозкових і магістральних судин головного мозку. Тромбоз і тривалий ангіоспазм судин приводить до ішемічного відмирання клітин мозку в зоні ураженої судини, що супроводжується парезами і паралічами.

Фізіотерапевтичне лікування.

Фізіотерапію застосовують при ішемічному інсульті в кінці першого тижня, а при геморагічному – через дві неділі після інсульту (при нормальному артеріальному тиску та вираженій декомпенсації серцево – судинної та дихальної систем). Завдання фізіотерапії: профілактика ускладнень, прискорення розсмоктування крововиливу, покращення кровообігу і живлення мозку, швидке відновлення рухів, зменшення збудливості шийного симпатичного апарату. Поряд з лікуванням основного судинного захворювання призначається:

  • лікувальну гімнастику, масаж кінцівок з кінця першої неділі після захворювання;
  • прозерин – електрофорез на ділянку уражених кінцівок, чергувати з дібазолом для покращення збудливості в синапсах периферичної нервової системи.
  • діадинамотерапію (ампліпульс – терапію) на ділянку уражених суглобів.
  • кальцій – електрофорез на комірцеву ділянку для зменшення проникливості судинних стінок.
  • через 30–45 днів - йод–електрофорез трансорбітально, через день, на курс лікування 20 процедур.

Процедури в ранній період сприяють відновленню працездатності вцілівших елементів нервової тканини, подоланню спастичності кінцівок. Спастичність – це стійке підвищення м’язового тонусу з повною або частковою втратою рухових функцій кінцівок. Причина спастичності - втрата анатомічних та фізіологічних зв’язків головного і спинного мозку внаслідок інсульту. Порушені нервові зв’язки між головним і спинним мозком розгальмовують спинний мозок. Як наслідок, виникає спастичне напруження м’язів-згиначів. Для подолання спастичності ми використовуємо:

  • комплекс фізіотерапевтичних вправ, масаж.
  • перемінне магнітне поле бітемпорально, паравертебрально, на шийні симпатичні вузли, на згиначі передпліч, кисті, розгиначі гомілки і ступні. Перемінне магнітне поле зменшує м’язовий тонус спастичних кінцівок, збільшує рухову активність за рахунок активації нервових елементів кори головного мозку, активізує втрачену провідність в стовбурі головного мозку.
  • eлектростимуляція паралізованих м’язів за допомогою синосуїдальних модульованих струмів. Електростимуляція проводиться з метою розблокування втрачених зв’язків (кора – кінцівка).
  • ударно –хвильова терапія. Покращує кровообіг в зоні дії , зменшує прогресування артрозів, попереджує утворення м’язових контрактур, подразнює рецептори чутливих нервових волокон, що приводить до активізації рефлекторних механізмів , які зменшують м’язовий тонус.
  • у Львові в кабінеті лікування болю в клініці «Істина» на вул. Науковій 12А відновлюють хворих після перенесеного інсульту магнітотерапією в поєднанні з електростимуляцією кінцівок та ударно–хвильовою терапією.

Епіконділіт, тендовагініт

Епіконділіт.

Епіконділіт (періартрит) ліктьового суглоба - це запальний процес в ділянці прикріплення м’язів до внутрішнього горбика плечової кістки.

Причини.

Перевантаження м’язів - пронаторів і згиначів кисті при спортивних навантаженнях або професійна діяльність, яка супроводжується багаторазовим згинанням передпліччя і кисті. Внаслідок цього формуються фібропластичні зміни колагену локального запалення. Постійна травма приводить до надриву м’язів і сухожилків, надалі до дегенеративних змін горбика плечової кістки. Частіше страждає домінантний суглоб у чоловіків у віці від 30 до 50 років.

Ознаки.

Хворих турбують болі, які посилюються при активних рухах (розгинання і супінація передпліччя, при захваті предметів рукою). Біль може поширюватися на сусідні ділянки до пальців кисті та плеча. Пасивні рухи, як правило, не болючі. Об’єктивних змін, крім болючості при пальпації в ділянці зовнішнього горбика плечової кістки, не спостерігається. При рентгенологічному обстеженні може бути слабка локальна періостальна реакція або оссифікація. Для підтвердження діагнозу проводять МРТ, УЗД.

Тендовагініт

Періартрит променевозап’ясного суглобу характеризується болями в ділянці шиловидного відростка променевої кістки. Виникає захворювання від перенапруження довгого супінатора передпліччя. Під час огляду виявляється локальна болючість, інколи припухлість. При рентгенологічному обстеженні може спостерігатися звапнення в ділянці прикріплення сухожилку до шиловидного відростку.

Лікування.

Завдання фізіотерапії: надати протизапальну, трофічну, протибольову та розсмоктуючу дію, прискорити відновлення функції суглобу. Поряд з тимчасовою іммобілізацією лонгетою призначається:

  • діодинамотерапія на ділянку відростка плечової кістки. Струм модульований короткими та довгими періодами по 6 хвилин. Щоденно або через день. На курс лікування 8 процедур.
  • мікрохвильова терапія або електричне поле УВЧ поперечно на ліктьовий або карпальний суглоб. Тривалість процедури 10 хвилин. На курс лікування 10 процедур.
  • новокаїн – йод – електрофорез на ділянку суглобу синусоїдальним випрямленим струмом 20 хвилин, щоденно. На курс лікування 15 процедур.
  • магнітотерапія на ділянку плечового суглоба поперечно, магнітна індукція 20 мТл, тривалість процедури 20 хвилин. Щоденно, на курс лікування 15 процедур.
  • ударно - хвильова терапія на ділянку суглобу, передпліччя.

Ударні хвилі сприяють відновленню травматизованих тканин, покращують кровообіг і обмін речовин, укріплюють сполучну тканину і відновлюють структуру зв’язок. Позитивний результат наступає через дві, три процедури. Зменшується біль, набряк, збільшується переносимість фізичних навантажень. Але під час процедур УХТ необхідно уникати фізичного навантаження на хвору кінцівку. У Львові в клініці «Істина» використовують комплекс фізіотерапевтичних процедур: електрофорез протибольових препаратів в поєднанні з ударно – хвильовою терапією.

Поперечна плоскостопість, вальгусна деформація великого пальця ступні

Вальгусна деформація великого пальця ступні.

Ці захворювання найбільше зустрічаються у жінок середнього і похилого віку.

Причини виникнення.

Поперечна плоскостопість виникає внаслідок ослаблення функції міжкісткових м’язів та м’язу, який відводить перший палець ступні. В результаті цього розтягуються міжкісткові і круглі м’язи ступні, що супроводжується болями, утворення мозолів між головками плюснових кісток 2-го і 4-го пальців. До причин вальгусної деформації можна віднести: спадковість, надлишкова вага, носіння вузького взуття на високих підборах, довготривале перебування в стоячому положенні.

Клініка.

Появляється набряк тильної поверхні переднього відділу ступні, його болючість при пальпації, гіперстезія. В морфологічній картині спостерігається фіброзне потовщення і дегенерація пальцевих нервів, зменшується потік крові в мілких артеріальних судинах. Поперечна плоскостопість супроводжується розплющенням переднього відділу. Як наслідок, великий палець відхиляється назовні, а 1-ша плюснева кістка випинається до середини. Хода таким хворим причиняє багато страждань, вони не можуть користуватися звичайним взуттям. Це захворювання має назву - вальгусна деформація великого пальця ступні.

Лікування.

Завдання фізіотерапії: знеболити, покращити кровообіг і трофіку тканин ступні і гомілки, усунути вальгусну установку п’яткової кістки, укріпити нервово – м’язевий і зв’язковий апарати ступні, особливо м’язів, які підтримують підошвенне склепіння. Для цього рекомендовано: зменшити статичне навантаження, вагу, використання спеціальних супінаторів.

  • діодинамотерапія ступні поперечно. Струм двохтактний, хвильовий - 2 хвилини, потім короткий період - 8 хвилин На курс лікування 10 -15 процедур.
  • електростимуляція м’язів стегна – великий стегновий і довгий стегновий.
  • щоденні ніжні ванни (температура води 37 – 38 град). Тривалість 15-20 хвилин, 1-2 рази в день.
  • масаж і самомасаж ступнів і гомілок протягом 2 місяців.
  • лікувальна фізкультура для укріплення м’язів з метою посилення супінації заднього відділу ступні і ротація гомілки назовні, спорт (лижі, велосипед, плавання стилем кріль).
  • ударно – хвильова терапія – один із самих сучасних методів лікування вальгусної деформації 1-ї і 2-ї степені. Після застосування ударно – хвильової терапії відмічаються : зменшення болі і набряку, запалення суглобу. Зменшується «кісточка» плюснової кістки. Покращується хода.

У Львові в клініці «Істина» використовують комплексне лікування вальгусної деформації першого пальця ступні: електростимуляція, лікувальна фізкультура, ударно – хвильова терапія. Таке поєднання методів лікування дає позитивний результат в 90% випадків.

УХТ – це вплив акустичними імпульсами з частотою 1 -15 Гц. Проникаючи в тканини, хвилі посилюють в декілька разів мікроциркуляцію крові, покращують обмін речовин, руйнують і сприяють виведенню солей кальцію. В результаті тканини ступні та гомілки омолоджуються і повертаються до свого первинного стану. Для закріплення ефекту рекомендовано використовувати спеціальний бандаж – шину.

Неврити та невралгії,фізіотерапевтичні методи лікування

Неврит – ізольоване ураження окремих нервових стовбурів.
Причини захворювання.

Нерв проходить в кістково – зв’язковому, м’язовому каналі. В місцях, де нерв проходить близько до поверхні шкіри, можливе його механічне травмування. Це може бути професійна хронічна, спортивна травма. Загальні причини: атеросклероз, цукровий діабет, вузликовий періартрит, інтоксикації (алкогольна, бензинова, отруєння сульфаніламідами, тощо).

Ознаки хвороби і протікання.

Ураження основного стовбура нерва приводить до втрати всіх його функцій. Проксимальні ураження нерва супроводжуються частковою втратою функції:

  • неврит ліктьового нерва. Неможливість згинання 4-го і 5-го пальців кисті. Анестезія ліктьової поверхні нижньої частини передпліччя та кисті, а також 4-го і 5-го пальців. Найчастіше нерв затискається в кубітальному каналі біля внутрішнього відростка плечової кістки.
  • неврит променевого нерва. Неможливість розгинання в ліктьовому та променево-зап’яcному суглобах. Анестезія задньої поверхні плеча, передпліччя і 1-го пальця. Частіше нерв ушкоджується на плечі, де він спірально огинає плечову кістку.
  • неврит серединного нерва. Неможливість пронації кисті та згинання перших трьох пальців. Анестезія латеральної поверхні долоні, 1-3-го пальців і латеральної поверхні 4-го пальця. Частіше нерв ушкоджується в зап’ясному каналі («тунельний синдром»).
  • неврит стегнового нерва. Неможливе розгинання в колінному суглобі. Випадання колінного рефлексу. Анестезія передньої та медіальної поверхні гомілки.
  • неврит сідничного нерва. Неможливість згинання в колінному суглобі, параліч ступні. Випадіння Ахіллового рефлексу. Анестезія гомілки (за винятком її медіальної поверхні) та ступні.
  • неврит великогомілкового нерва. Неможливість згинання ступнів та пальців. Випадіння Ахіллового рефлексу ( ходьба на пальцях неможлива). Анестезія підошви. Дистальний відділ нерва може затискатися в тарзальному каналі біля внутрішньої кісточки.
  • неврит малогомілкового нерва. Неможливість тильного згинання ступні (ступня провисає вниз і до середини). Анестезія зовнішньої поверхні гомілки та тилу ступні.
Лікування.

Для досягнення успіху потрібно проводити комплексне лікування: медикаментозне (судиннорозширюючі і протинабрякові засоби, вітаміни групи В), масаж, лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні методи. Завдання фізіотерапії: покращити кровообіг і живлення тканин в ділянці ураження, підвищити обмін речовин, знеболити, зняти набряк. Для цього застосовують:

  • новокаїн – йод – електрофорез на ділянку нерва щоденно -10 процедур;
  • електрофорез прозерину на ділянку ураженого нерва, щоденно, на курс 10 процедур.
  • гальванізацію ураженого нерва, поздовжньо, щоденно, на курс 10 процедур.
  • ультразвук по ходу нерва, через день, на курс 10 процедур;
  • ударно-хвильову терапію на уражені м’язи, на сегментарну зону та по ходу нерва, один раз в п’ять днів, на курс 7 -9 процедур.
  • озокеритові аплікації на кінцівку і відповідний сегмент щоденно 10 процедур.
  • електростимуляцію нерва і уражених м’язів, тривалість процедури 15 хвилин, щоденно, на курс лікування 10-15 процедур.
  • масаж м’язів, щоденно, на курс лікування 10 процедур.

У фізіотерапевтичному кабінеті використовують поєднані методи лікування невритів: ударно-хвильова терапія, електрофорез, електростимуляцію.

Лікування п'яткової шпори

П’яткова шпора (плантарний фасцит) - це розростання п’яткової кістки в зоні кріплення ахілового сухожилка, яка займає 11 % серед патології кісткової системи.

Причини виникнення п’яткової шпори і перші ознаки.

Причини виникнення п’яткової шпори: переломи, травми кісток, довготривале фізичне навантаження на ступню, надлишкова маса тіла, цукровий діабет, поздовжня плоскостопість, незручне взуття, високі підбори у взутті, хвороби сполучної тканини, захворювання суглобів і хребта. Перші ознаки п’яткової шпори - це біль, який виникає під час ходьби. Надалі біль в п’яті наростає і стає майже постійним зранку, з часом біль не зникає і в стані спокою. У хворих змінюється хода через біль, що може привести до втрати працездатності.

Діагностика п’яткової шпори.

Лікар діагностує п’яткову шпору після огляду, скарг хворого і рентгенологічного дослідження. Скарги хворого: біль в п’ятці після пробудження та тривалої ходьби На рентгенівському знімку буде видно шип на п’ятці, який зігнутий в сторону пальців. Шип може досягати в довжину до 12 мм. Нагадує дзьоб пташки. На МРТ – дослідженні, окрім кісток, видно і зміни в навколишніх тканинах. УЗД - контроль використовують після проведеного курсу лікування.

Лікування п’яткової шпори.

Перед початком лікування потрібно розвантажити кінцівку і зменшити тиск на п’яту. Для цього обмежують інтенсивність і тривалість ходи, використовують ортопедичні устілки, на ніч припасовують ортез. З медикаментів призначають НПЗП місцево у вигляді мазі, гелю, компресів, які наносять на підошву 4 рази на добу. Використовують лікарські блокади: новокаїну, гідрокортизону. Хірургічні методи – розсікання фасції підошви ендоскопічним методом з наступним видаленням кісткового наросту. Цей метод використовують дуже рідко через його складність. Призначається комплекс лікувальної фізкультури. Досвідчений реабілітолог після занять з хворим проводить фіксацію зв’язок в розтягненому стані. Ще один метод лікування - це рентгенотерапія. Цей метод призначається, коли інші методи не принесли бажаного результату. Суть цього методу полягає в тому, що рентгенівський промінь блокує нервові рецептори і людина більше не відчуває болі. Тривалість однієї процедури триває 10 хвилин. На курс лікування потрібно 10 процедур. Після лікування рентгенівським променем знеболювальний ефект має довготривалу дію. З точки зору доказової медицини найбільше дієвими методами лікування п’яткової шпори є: ударно-хвильова терапія, ультразвукова терапія, рентгенотерапія, кріодеструкція, хірургічне втручання, терапія лазером, використання спеціальних устілок і ортезів, зменшення навантаження на п’яту.

Ударно–хвильова терапія успішно руйнує п’яткову шпору.

Ударно-хвильова терапія - це ефективний, доведений метод, підтверджений в міжнародній Кокранівській бібліотеці якості лікування, який легко справляється з п’ятковою шпорою. Для проведення цієї процедури використовують сучасні апарати, які генерують інфразвук. Інфразвук проникає через тканини до кістки, зменшує чутливість больових рецепторів, розбиває солі кальцію, сприяє проростанню нових мікросудин, зменшує біль, відновлює функцію кінцівки. Тривалість сеансу 10 -15 хв. Процедури проводять через 5-7 днів. На курс лікування необхідно 5 – 7 процедур. Переваги ударно–хвильової терапії: відсутність болю, висока ефективність, поступове руйнування і розпад кальцинацій, можливість амбулаторного лікування, невелика тривалість процедури, відсутність побічних ефектів. Ефективність лікування цим методом досягає 90%. У Львові в фізіотерапевтичному кабінеті на вул. Наукова 12а ударно-хвильову терапію поєднують з іншими фізіотерапевтичними методами (лазер, електрофорез, магнітотерапія). Таке поєднання фізичних факторів сприяє одужанню за п’ять процедур. Протипоказані до УХТ: вік - менше за 18 років, вагітність, гіпотонія, тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, лихоманка, інфекційні хвороби.